Стандартне обладнання:
стакан/банка з насиченим розчином,
затравка,
папір, що накриває стакан.

Типовий час:
тижні, іноді - місяці

Рушійна сила кристалізації:
повільне випаровування розчину.

Рушійних сил (у різні боки) тут, як мінімум 4: випаровування, концентраційна конвекція, перепади температури та пов'язана з перепадами температури теплова конвекція.
Особиста думка що допоможе: теплоізоляція стакана зверху (пінопласт), розміщення стакана так, щоб дно завжди було трохи холодніше (просто у неглибоку ванночку з водою і воду не забувати доливати - градус-півтора за рахунок випаровування з ванночки виграєте).

Дякую. Пенопластовий кожух я бачив у співробітника, який і попросив мене виростити кристали розміром від декількох міліметрів. Навіть кришка є. Якби допомогло - він би не звернувся до мене.

Він просив "будь-які кристали", але я вирішив, що лише сполуки калію, а краще - рубідію та цезію, інакше не буде відбуватись ізоморфне заміщення, яке вони планують на другому етапі.

Я думав просто про ізотермічні умови - стакан у великій посудині з водою, яка згладжує коливання температури у лабораторії. Зверху стакан накритий папером - для захисту від пилу та уповільнення випаровування. А воду в каструлі бажано повністю накрити.

Ще думав про варіант: нагріти, розчинити - повільно охолодити, щоб утворилися більші кристали. Можливо, повторювати цикли часткове розчинення - ріст.

Взагалі завдання рівня шкільного хімічного гуртка, але я був та лишаюсь зайнятий зовсім іншою темою, тож дитячі досліди вже не дуже радують. Краще було б почати з алюмінієво-калієвих галунів, та їх немає у лабораторії. Купувати за особисті гроші для чужої роботи теж не хочеться.

Трохи подумавши, прийшов до висновку, що такий спосіб, конкретно для нітрату калію, мав би бути кращим.
Не сильно там натермостатуєш при такій великій залежності від температури (прошу вибачити за хибну рекомендацію).

Пропонована схема проста:
15-20л відро.
Ємність/ампула для росту, бажано з конічним дном (якщо є як відтягнути, як немає то й так піде).

В відро воду 55-60С, в ампулу - розчин нітрату калію, насичений при 40С (~70г/100мл).
І у відносно холодне, але зі стабільною температурою місце (підвал, склад, лабораторія з кондиціонером - де температура не сильно коливається день/ніч). Відро закрити кришкою, стретч плівкою, та "затермостатувати" зверху так, щоб основна втрата тепла йшла через дно (неважливо чим - ковдрами, пінопластом, старими светрами... просто щоб зверху та з боків був товстий кожух, а знизу - ні. На добу-півтори охолодження мало би розтягнути, притому при "правильному" градієнті температур.

Два стакана с насыщенным раствором нитрата калия стояли рядом, в обоих - по затравке. В левом стакане на дне выпал осадко кристаллов, а правом затравка... растворилась. Затравка представляла собой сравнительно крупный кристаллик (примерно 3 мм х 0.5 мм). Значит, в правом стакане раствор был не совсем насыщенным.

Так и пытаюсь что-то вырастить: то выпадает осадок (приходится переливать раствор в другой стакан), то затравки растворяются. Держу наготове "запас" сравнительно крупных кристалликов и их сростков.

Если я начинал эксперимент, когда в лаборатории было 25С, а сейчас - 16С, то никакая теплоизоляция не поможет. Зимой будет вообще 4С. Причем колебания температуры были в обе стороны (то обвальная кристаллизация, то растворение).

С дигидрофосфатом калия аналогично.

С другой стороны, я особо не переживаю: получатся кристаллы - хорошо, не получатся - так и будет.